Досвідчене око державного діяча і воїна відразу ж оцінив зручність розташування тут замку, який одночасно міг би стати резиденцією литовських владик і форпостом, оборонятися торгові шляхи.
Таким чином, тут, на мальовничому березі прекрасного озера Гальве в XIV столітті був побудований перший замок, названий півострівна. З часом в ньому розташувалася резиденція сина князя Гедиміна Кейстута. Згодом, син Кейстута і онук Гедиміна литовський князь Вітовт розпочав будівництво нового - острівної замку, який, за його задумом, повинен був відрізнятися особливою неприступністю. Це якість було обумовлено тим, що замок знаходився в декількох сотнях метрів від берега, що виключало приховане наближення до нього супротивника, як і атаку з різних сторін.
Примітно й те, що острів, на якому був побудований знаменитий замок, насправді є штучним, і був створений насипним методом, що об'єднав між собою три невеликих острівця, що знаходяться посеред болотистої місцевості. Будівництво нового замку було завершене в 1409 році, і в нього негайно в'їхав Великий князь Литовський Вітовта.
Що стосується неприступності, то історики стверджують, що за весь час існування острівної Тракайського замку, на його територію ніколи не ступала нога ворога.
Архітектурний вигляд замку, а також присутність в ньому стилів зодчества, характерних для різних історичних епох, свідчать, що він зводився і перебудовувався протягом тривалих проміжків часу. Сучасний вигляд замку відрізняється характерними рисами середньовічної готики, з її зовнішньою простотою і стриманістю.
Займає більше 1,8 гектар площі, Тракайський замок складається з внутрішнього двору, який по периметру оточений кріпак стіною, увінчаною трьома оборонними вежами, і самого замку, розташованого на природному узвишші острова. Замок оточений довгим ровом, ширина якого досягає в деяких місцях 12 метрів.
Кріпосні стіни, що захищають замок з різних сторін, мають у висоту 7 метрів при товщині в 3,5 метра. Примітно й те, що стіни замку, звернені у бік міста Тракай, мають надзвичайно просторі бійниці, які говорять про те, що через них можна було вести оборонний вогонь з вогнепальних знарядь. Решта стіни, які дивляться на озеро, мають прорізи, призначені суто для освітлення приміщень замку природним світлом.
У південній стіні предзамка можна виявити залишки кріпосних воріт, обладнаних раніше підйомним механізмом.
Сам триповерховий князівський палац був розділений внутрішнім двориком на два великих крила. Він являв собою двокорпусні будівля закритого типу, споруджена з цегли та кам'яних фрагментів різного розміру, яке було оточене терасою. При цьому великі камені складають майже половину всієї кладки будівлі.
Усередині зали замку прикрашені різнокольоровими віконними вітражами, а на їх стінах знаходяться численні фрески, що описують звичайні для того часу сцени з життя великих князів. Внутрішні приміщення замку були з'єднані між собою дерев'яними галереями, а між князівськими покоями і казначейством мався потаємний хід, що веде у внутрішній двір. Цікаво, що зали замку були обладнані найсучаснішою на той час системою опалення. Гаряче повітря, який подавався з розташованої в підвалі замку котельні, проходив по спеціально вмуровані в стіну металевим трубам, віддаючи їм своє тепло.
Уважно розглянувши вигляд замку, можна сказати, що його архітектурний стиль не можна назвати типово готичним, так як він містить в собі багато елементів, властивих романського напрямку в архітектурі. Про це говорять спрощені і аскетичні на вигляд форми веж і корпусів. Деякі стіни, правда, прикрашені узорной кладкою, що додає їм певну вишуканість, а деякі - просто оштукатурені.
В ході знаменитої Грюнвальдської битви, яка відбулася в 1410 році, Тевтонський Орден був розгромлений, і роль Тракайського замку, як фортеці, призначеної для боротьби з хрестоносцями, дещо знизилася. Однак сам замок залишався найбільш близькою до зміцнювати Вільнюсу офіційною резиденцією литовських правителів. Слід сказати, що в цей час замок знаходився в самому розквіті свого політичного і військового величі. Саме тут князь Вітовт приймав іноземні делегації, а також давав пишні прийоми та бенкети в їх честь.
З часом роль Вільнюса ще більше зміцнилася, а будівництво прямої дороги, що з'єднала нову столицю Литви з Каунасом, змінили розташування торгових шляхів, які раніше проходили уздовж Тракая. З цього часу Тракайський замок став використовуватися як місце для політичної посилання литовської знаті, яка з тих чи інших причин потрапляла в опалу до великого князя.
У середині XVII століття, все більш втрачав своє значення замок був практично повністю зруйнований російськими військами, що воювали в той час з Литвою. Після цих подій Тракай якось надовго забули. І він поступово руйнувався, всіма покинутий, до самого кінця XIX століття, коли були зроблені перші спроби його відновлення. У 1901 році Тракайський замок був переданий в довгострокову оренду знаменитого архітектора В. Шукевич, який зайнявся вимірюванням його пропорцій і реконструкцією.
А вже в 1935 році, з довгими перервами, викликаними дефіцитом коштів, почалися активні роботи з відновлення приміщень замку і його сторожових веж. Після закінчення останньої світової війни процес відновлення фортеці почався з новою силою. Вже в 1949 році замок отримав абсолютно оновлену дах свого тронного залу, використовуваного для презентацій. У 1961 році, за рішенням радянського керівництва, реставрація замку була припинена через відсутність вільних коштів.
З великими труднощами до 1987 року зовнішній вигляд Тракайського замку був приведений у відповідність з його історичним виглядом, який він мав у XV столітті. Примітно, що вже в 1962 році в приміщеннях центрального палацу Трокайской фортеці, який був до цього часу вже відреставровано, відкрилася експозиція місцевого історичного музею. Його експонати знайомили всіх цікавляться з історією краю, міста Тракая, а також самого острівного замку. У залах були виставлені численні археологічні знахідки, знайдені при розкопках в районі замку, - предмети старовини, побуту та культури, а також зразки середньовічної зброї.
Сьогодні кожен бажаючий може ознайомитися з розташованої на нижньому поверсі замку виставці зразків монет, знайдених при розкопках більше чотирьох десятків старовинних скарбів, і датуються XVI-XVII століттями. І це не дивно, враховуючи той факт, що в Тракайський замку в XVI столітті був розташований монетний двір, початок якому поклав ще Великий князь Кейстут. Причому самі древні монети, знайдені в так званому Рікантайском скарбі, датуються 1360 роком.
Не менший інтерес у відвідувачів викликає і скарб, знайдений в 1963 році в околицях міста Тракай. Серед дев'яти тисяч виявлених монет можна побачити литовські і польські шилінги XVII століття, а також білонні шведські шилінги, викарбувані в самому Римі. Всього виставка містить понад 35 тисяч зразків старовинних монет, більша частина з яких була знайдена в цих місцях. Унікальна акустика замкового залу Тракая обумовила той факт, що в ньому регулярно в літній час проводяться концерти камерної та середньовічної музики.
Сьогодні в репрезентаціонном залі, де раніше литовські князі брали монархів і послів зі всіх країн Європи, проводяться державні та міські заходи та конференції. Випускникам середніх шкіл тут вручають атестати, а кожні вихідні в великому залі збираються брачующиеся з усіх околиць, віддаючи данину склалася останнім часом гарної традиції.
Слід сказати, що перелік експонатів та пам'яток Тракайського замку досить значний, і вимагатиме значного часу для ознайомлення з ними. Тут є зразки знаменитого старовинного венеціанського скла, збережена частина архіву литовського князівства, зразки давнього друкарства, стяг Тракайського воєводства і багато іншого. У теплу пору року у внутрішньому дворі замку розігруються справжні театральні дійства, присвячені історичним тематикам.
Комментариев нет:
Отправить комментарий